Німецькі учені відкрили "фермент пам'яті", який допоможе мозку запам'ятовувати

Науковці виявили молекулярні зміни в клітинах головного мозку, які призводять до старечих проблем з пам'яттю у мишей, і розробили методику відновлення здібностей мозку запам'ятовувати. Про це повідомляється у статті дослідників, опублікованій в журналі Science у п'ятницю, передає РИА "Новости".

Нова методика в майбутньому може бути застосована для лікування розладів пам'яті й у людей.

У своїй роботі група науковців під керівництвом Андре Фішера з Європейського інституту нейробіології в Геттінгені, Німеччина, сконцентрувала увагу на так званих гістонах - білкових молекулах, які допомагають ядерній ДНК "упакувати" саму себе в хромосоми.

Вплив цих білків на роботу пам'яті вже був виявлений в ході попередніх досліджень. Науковці небезпідставно вважали, що зміни в цих білках, у міру старіння організму, якимось чином позначаються на роботі генів, які відповідають за зростання й активність нейронів, залучених у роботу пам'яті.

Щоб з'ясувати, в чому полягає цей вплив, дослідники використовували піддослідних мишей, які мали навчитися орієнтуватися в новому для них просторі. Мишей впускали у спеціальні лабіринти, де, потрапляючи в деякі "кімнати" якого, тваринки наражалися на невеликий електричний удар.

Задіяні в експерименті молоді миші віком три місяці швидко навчилися уникати цих кімнат, що супроводжувалося активізацією приблизно 1,5 тисяч генів у їхніх ДНК, що відповідають за синтез білків, які допомагають зростанню нових нейронів - ключовому процесу забезпечення роботи пам'яті як у тварин, так і у людей.

Аналогічний експеримент зі старими 16-місячними мишами такої активізації генів у них не показав, що супроводжувалося істотно нижчою здатністю піддослідних гризунів запам'ятовувати небезпечні кімнати.

Група Фішера проаналізувала різницю в будові хромосом молодих і старих мишей, задіяних в дослідженні, і виявила, що у молодих мишей спостерігається хімічна модифікація гістону в тій ділянці ДНК, де розташовані гени, які відповідають за роботу пам'яті і навчання. Ця хімічна модифікація полягає в приєднанні до білкової молекули так званої ацетилової групи - СОСН3, яка, мабуть, і активізує роботу генів.

У старих мишей такого ацетилювання не спостерігалося, проте науковці зуміли запустити його штучно, вводячи у організм мишей фермент, який викликає ацетилювання гістонів у різних позиціях, зокрема й у тій, яка пов'язана з роботою генів пам'яті. Незабаром після цього старі миші почали справлятися із завданням орієнтування в просторі не гірше за своїх молодих побратимів.

Автори дослідження вважають, що аналогічний механізм згасання пам'яті в старості працює і у людей, на це вказують ще не опубліковані дані про вивчення хромосом у мозку пацієнтів із хворобою Альцгеймера.

Науковці упевнені, що розробка нових лікарських препаратів, які запускають ацетилювання гістонів у клітинах мозку літніх людей, допоможе їм повернути контроль над своєю пам'яттю.

У 2009 році Нобелівську премію в галузі медицини і фізіології отримали науковці із США за відкриття механізмів старіння клітини.

Ссылки по теме: